• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Для всіх батьків

Як зацікавити дитину вчитися? Поради психолога для батьків

Діти — допитливий народ. Від народження їх цікавить все, що навколо відбувається та, як влаштований світ, адже з кожним днем вони дізнаються про щось нове. Але, на жаль, батьки часто стикаються з такою проблемою, коли дитина втрачає інтерес до навчання. «Інколи батьки хваляться, що їхня дитина в навчанні не надто старанна, або неуважна, а інколи зіткнувшись з труднощами, починає впадати у відчай та втрачає бажання вчитися. Але батьки намагаються розвивати у своїй дитині потяг до знань, і також переживають, що це зацікавлення, або не постійне, або повністю відсутнє». Інтерес до навчання займає дуже важливе місце у вихованні дітей, але вони втрачають його щораз раніше. Найчастіше це відбувається в перші роки навчання в школі. Здавалося б батьки доклали максимум зусиль, щоб влаштувати свою дитину в кращий навчальний заклад, до хороших викладачів, щоб відвідувати підготовчі курси, але дитина починає демонструвати свій характер і відмовляється вчитися. Тому батьки повинні знати, як прищепити цікавість до навчання своїм дітям.Симпатія. Повинна бути присутня симпатія до наставника в навчанні, адже це може компенсувати поганий настрій, труднощі під час засвоєння нового матеріалу, низьку мотивацію та нерозуміння того, навіщо все це потрібно. Запитайте у своєї дитини, що вона думає про вчителя, але поставивши відкриті запитання: «Що ти думаєш про цього вчителя? Що тобі сподобалося на уроці? А що не сподобалось? Було весело, а чому?» тощо. Такий короткий діалог допоможе зрозуміти, що й до чого.

Гра. Діти не хочуть вчитися — вони прагнуть досліджувати. У першому випадку значна частина знань приходить ззовні, тоді, як у другому дитина-дослідник за допомогою зовнішніх «запитів пошуку» отримує знання через власний досвід та роздуми. Якщо ваша дитина не надто зацікавлена в навчанні, запропонуйте їй декілька цікавих завдань — те, що називають геймплеєм. Хай це буде не надто складна, але й не надто проста гра, яка пропонує цікаві можливості та досягнення, що заохотять дитину не опускати рук і йти далі. Корисна порада: постійно пропонуйте дітям невеликі квести, кидайте виклики, винагороджуйте за перемоги, відзначайте маленькі досягнення, давайте шанс проявити себе знову і знову. Запам’ятайте, у грі всі програші й перемоги тимчасові, бо сама гра ніколи не закінчується, і про це теж неодмінно потрібно сказати дитині.

«Ти не мусиш». Це про свободу, і це доволі делікатна річ. Чи тоді, коли йдеться про індивідуальне навчання чи про навчання в групі — завжди є цінності, правила, дисципліна, навчальний план, бажання інших учнів у групі. Усе це певною мірою обмежує, то куди ж тут втиснути свободу дитини? І як донести до наших маленьких друзів, що вона завжди в них є. Цей інструмент не працює окремо від інших чинників і таланту вчителя або батьків. Адже мати свободу — це майже те саме, що мати крила. І кожне маленьке «ти не мусиш» розрізає мотузочку, якою зв’язані ці крила, допомагаючи дитині розправити їх і полетіти. Сучасні батьки мають мало контролю над процесом навчання. Спершу прискіпливо перевіряй, тоді беззастережно довіряй — такий підхід до шкіл і вчителів. Однак, три описаних вище інструменти додадуть вам трохи цього самого контролю.

Підсумок: починати треба з простих запитань, які пробуджують уяву і є незвичними. Навколо цього починається дискусія, і тоді плавно можна переходити до серйознішого — писати формули, розв’язувати задачі. А згодом робимо перерви, під час яких говоримо на різні теми.

На зацікавленість навчанням впливають:

• Спосіб вивчення предметів: у початкових класах дітям простіше навчатися з допомогою активних методів, обговорень та ігрової форми;

• Особливості сприйняття інформації: деякі діти краще сприймають інформацію через слух, інші — через зображення;

• Те, чи вчитель зацікавлює учнів власним прикладом, демонструє зацікавленість своїм предметом і чи вміє простою мовою пояснити складні речі. Коли цікаво вчителю, то легше зацікавити учнів.

Кiлькiсть переглядiв: 554

Коментарi